Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Створення оптимальної мережі судів після зміни адміністративно-територіального поділу має відбуватися одночасно з відновленням роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На цьому акцентував увагу Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час засідання робочої групи Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, яка розглядала питання щодо синхронізації роботи правоохоронних органів та судів після укрупнення районів відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX.
Голова ВРП зазначив, що наразі суди першої інстанції працюють відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Андрій Овсієнко нагадав, що указами Президента України у грудні 2017 року створено нову мережу окружних судів, які були зареєстровані як юридичні особи. Тобто наразі паралельно існують дві мережі судів: які фактично здійснюють правосуддя і які зареєстровані як юридичні особи.
При цьому Голова ВРП зауважив, що існуюча мережа окружних місцевих загальних судів, визначена законом і указами Президента України, не відповідає тому адміністративно-територіального поділу, який визначено Постановою ВРУ № 807-IX.
3 листопада 2020 року Парламент ухвалив Закон України № 950-IX, згідно з яким до набрання чинності законом щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності вказаною Постановою ВРУ, але не пізніше 1 січня 2022 року.
«На сьогодні існують паралельно такі проблеми: створення, оптимізація мережі місцевих судів відповідно до нового адміністративно-територіального поділу та наповнення суддями новостворених судів. Для вирішення цих проблемних питань необхідно невідкладно створити ВККСУ і розблокувати кадрові процедури. Без цього заповнити вакансії у межах наявної моделі законодавчого врегулювання процедури добору суддів та архітектури органів суддівського врядування неможливо», – зазначив Голова ВРП.
За словами Андрія Овсієнка, роботу судової системи можна дуже швидко зупинити, однак для відновлення її діяльності знадобляться значний час і ресурси. «Оптимізація мережі судів не вирішить усіх наявних на сьогодні проблем. Якщо не буде створено ВККСУ або альтернативного компенсаційного механізму, навіть найдосконаліша мережа судів нічим не зможе допомогти ні правоохоронній системі, ні громадянам, оскільки перевести у новоутворені суди суддів із районних і міськрайонних судів без ВККСУ неможливо, так само як і дібрати нових», – наголосив він.
Серед чинників, які слід враховувати під час створення нової мережі місцевих судів, Андрій Овсієнко назвав місцезнаходження судів, логістику, навантаження суддів, можливість розміщення суддів у тих чи інших приміщеннях судів після реорганізації, інформаційно-технічне забезпечення діяльності нової мережі судів.
«На розташування судів і їх кількість впливає технічна можливість розміщення певної кількості суддів у тому чи іншому приміщенні. Важливим є питання інформаційно-технічного забезпечення нової мережі судів. Якщо ми говоримо про розміщення одного суду як юридичної особи у кількох приміщеннях, потрібно розуміти, як у такому разі буде здійснюватися логістика і комунікація, як забезпечити безперешкодний документообіг», – зауважив він.
Андрій Овсієнко наголосив, що процедура реорганізації судів надзвичайно складна і потребує значних ресурсів. Для того щоб процеси реорганізації відбувалися синхронно і мали очікувані результати, вже зараз потрібно працювати над створенням нової моделі судів та підготовкою відповідного законопроєкту, а також ухвалювати закон, який дасть змогу створити ВККСУ.