Судді, як ніхто інший, розуміють, яких саме змін потребує законодавство, адже щодня застосовують його. Тому під час оновлення норм права, особливо тих, які регулюють питання судоустрою і статусу суддів, потрібно обов’язково враховувати позицію суддівської спільноти. На цьому наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час третьої фахової зустрічі в межах національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи», ініційованої Вищою радою правосуддя та Національною асоціацією адвокатів України.

За його словами, Вища рада правосуддя попереджала, що норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 193-IX), яким без перехідного періоду була зупинена робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, неодмінно стануть предметом розгляду Конституційного Суду України. Проте до позиції ВРП на етапі ухвалення законопроєкту не прислухалися. У подальшому через визнання норм закону неконституційними виникла потреба у нових змінах законодавства.

Олексій Маловацький зазначив, що несистемний підхід до реформування призводить до відтоку кадрів із судів та блокування процедур добору, переведення суддів. «Хаотичне реформування, непослідовні зміни викликають потребу латання дірок у законодавстві», – сказав він.

На думку члена ВРП, зміни профільного законодавства має ініціювати суддівська спільнота. «Суб’єкти законодавчої ініціативи стикаються з нормами законодавства, коли приходять до суду або коли громадяни повідомляють про ті чи інші проблеми із правовим регулюванням. Натомість суддям щодня доводиться застосовувати часто взаємовиключні норми. А потім судову систему звинувачують у всіх проблемах. Тільки й чути про судову реформу. А от систематизацію процесуальних кодексів ніхто не здійснює, хоча судді кожного дня стикаються з їхньою недосконалістю», – наголосив Олексій Маловацький.

З огляду на цю ситуацію заступник Голови ВРП вважає, що на законодавчому рівні має бути закріплена обов’язковість врахування консультативних висновків ВРП під час ухвалення законопроєктів, оскільки Раді потрібні реальні важелі впливу на зміну законодавства. У Парламенті IX скликання зареєстровано понад 70 законопроєктів, які стосуються судоустрою і статусу суддів. Щодо 47 з них ВРП надала консультативні висновки. У переважній більшості – з власної ініціативи.

Олексій Маловацький зауважив, що у своєму консультативному висновку щодо законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (доопрацьований текст законопроєкту № 3711) ВРП висловила застереження стосовно статусу Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ. «Законопроєкт передбачає створення повністю автономного органу – Конкурсної комісії, рішення якої пропонується зробити обов’язковими для ВРП. Виходить, ВРП має безальтернативно ухвалити рішення на основі рішення Конкурсної комісії. Тобто Рада бере на себе відповідальність за всі дії нового органу, діяльність якого не передбачена у Конституції і місце якого у системі державної влади не з’ясоване», – зазначив заступник Голови ВРП. Він застеріг від ухвалення положень, які у майбутньому можуть бути визнані неконституційними.

Олексій Маловацький також наголосив на потребі надання ВРП права законодавчої ініціативи та права звернення до Конституційного Суду України з метою надання ним роз’яснень щодо ухвалених рішень.

Серед учасників третього зібрання в межах національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи», яке цього разу відбулося на базі Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, були міжнародні та національні експерти, народні депутати України, судді, адвокати та науковці. За результатами дискусії планується виробити спільний підхід юридичної спільноти до реформування у сфері судоустрою і статусу суддів та донести професійне бачення до представників інших гілок влади.

Вища рада правосуддя