Надзвичайно важливо налагодити конструктивну взаємодію між органами державної влади задля напрацювання спільного бачення напрямів розвитку судової системи та забезпечення доступу до правосуддя. Про це сказав заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час онлайн-засідання підгрупи «Правосуддя» галузевої робочої групи «Правова держава, юстиція».

Секторальна робоча група створена Міністерством юстиції України за погодженням із Секретаріатом Кабінету Міністрів України  з метою проведення всебічного діалогу та напрацювання ключових пріоритетів розвитку України в конкретних сферах. У її роботі беруть участь представники державних органів та міжнародних партнерів, які надають Україні технічну допомогу.

За словами Олексія Маловацького, в межах робочої групи доцільно виробити рекомендації щодо зміни законодавства, щоб ініціативи не були розрізненими та невпорядкованими.

«У результаті неузгоджених дій держава отримує множинність правових режимів. Це не дає змоги органу державної влади ухвалити адекватне рішення. Міністерство юстиції не входить до системи органів судової влади, проте розробляє законопроєкти щодо реформування судоустрою і статусу суддів. Тому важливо покращити взаємодію, щоб під час розробки новел була врахована думка суддівської спільноти», – зауважив він.

Олексій Маловацький поінформував про пріоритети у роботі Вищої ради правосуддя та наголосив на проблемних питаннях, які потребують невідкладного реагування з боку органів влади.

Зокрема, заступник Голови ВРП акцентував увагу на проблемі недостатнього фінансування судів. «Майже кожного дня ВРП отримує звернення про недостатність фінансування апаратів судів. Інформаційний простір рясніє повідомленнями загальних судів, які є основою судової системи, про припинення надсилання повідомлень про розгляд справ через брак конвертів, марок, паперу. Існує реальна загроза, що через відсутність обліку, планування і аналізу потреб судової системи буде призупинено здійснення правосуддя. Тобто держава перестане виконувати одну із вкрай важливих функцій – здійснення судочинства. Перед тим, як вимагати від судів якості, треба забезпечити їм можливість існування. Потрібно невідкладно виправляти цю ситуацію. Ми регулярно звертаємося до найвищих органів державної влади для вирішення цієї проблеми, проте з року в рік ситуація не змінюється на краще», – зазначив Олексій Маловацький.

Він також звернув увагу, що належного унормування потребує питання доступу у судові засідання в період карантину, зумовленого пандемією. «Ми обговорювали це питання із суддями Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, з адвокатами з Національної асоціації. У межах співпраці з Радою Європи розробили рекомендації щодо доступу до правосуддя в цей період. Невдовзі Рада затвердить цей документ. Однак для того щоб судді керувалися певними нормами, їх потрібно закріпити на рівні закону. Тому після консультацій із суддями потрібно змінити процесуальне законодавство для унормування доступу в судові засідання під час пандемії», – сказав він.

Також, на думку Олексія Маловацького, потребує законодавчого вирішення питання декларування. Він зазначив, що до ВРП надходять численні звернення, які засвідчують, що судді, як і раніше, готові декларувати статки, проте хочуть чітко знати, у якому порядку це робити після ухвалення Конституційним Судом України Рішення  від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020. За його словами, це Рішення не дає чіткої відповіді, який орган мав би здійснювати перевірку декларацій суддів. На його думку, доцільно було б закріпити у законодавстві право ВРП звернутися до КСУ за роз’ясненнями, як діяти за відсутності правового регулювання. Наразі ВРП розпочала роботу над підготовкою консультативних висновків щодо законопроєктів, покликаних ліквідувати законодавчу прогалину, яка утворилася після прийняття рішення КСУ (№ 4292, № 4292-1, № 4312 ).

Заступник Голови ВРП розповів, що Рада за результатами обговорення із суддями затвердила показники середніх витрат часу, потрібного судді для розгляду певної категорії справ. «Сподіваюся невдовзі Державна судова адміністрація визначить граничне навантаження, тобто яку кількість справ певної категорії може розглянути впродовж року суддя першої та апеляційної інстанцій. Відтак ми зможемо зрозуміти, скільки системі потрібно суддів, працівників апарату, який обсяг матеріально-технічного забезпечення і фінансування судової системи необхідний», – сказав він.

Окремої уваги з боку органів влади, за словами Олексія Маловацького, потребує питання виконання рішень судів. «Жоден суд не буде мати довіри, якщо його рішення не виконуються. Це питання залежить від виконавчої влади. Якщо чинна система не ефективна, треба шукати альтернативні механізми та моделі для виконання судових рішень. Інакше правосуддя втрачає будь-який сенс», – наголосив Олексій Маловацький.

Вища рада правосуддя