Критичну ситуацію щодо наповнення судів посилює вкрай непродумана та непослідовна законотворча діяльність

Наразі в Україні спостерігається найбільший за роки незалежності кадровий голод у судах. Перманентна судова реформа, яка триває впродовж останніх років, – це реалії життя української судової влади. На цьому наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький у своєму коментарі стосовно Висновку Венеційської комісії щодо законопроєкту з судової реформи № 3711.

Він зазначив, що у 2019 році до судів першої та апеляційної інстанцій надійшло 3,9 млн справ, при цьому розглянуто 3,8 млн справ. Натомість наразі у 74 місцевих загальних судах фактична кількість суддів становить менше 50% штатної чисельності, а у двох судах взагалі не здійснюється правосуддя через відсутність суддів.

За словами Олексія Маловацького, критичну ситуацію щодо наповнення судів посилює вкрай непродумана та непослідовна законотворча діяльність. Так, у лютому цього року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційними окремі положення Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Таким чином, попередня спроба реформи визнана невдалою.

Законопроєкт № 3711 – це шанс України на стабілізацію та оздоровлення судової системи

«Для виправлення недоліків, визначених Конституційним Судом України, навесні цього року був підготовлений та 22 червня 2020 року внесений до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний законопроєкт № 3711, що регламентує запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та комплексно вирішує питання кадрового дефіциту у судах – процеси добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та інші питання суддівської кар’єри», – нагадав заступник Голови ВРП.

За його словами, законопроєкт № 3711 – це шанс України на стабілізацію та оздоровлення судової системи. Інакше, з огляду на невтішну тенденцію звільнення суддів, у найближчій перспективі на нас чекає тотальний занепад судової системи – суди залишаться без суддів і, як наслідок, громадяни будуть позбавлені доступу до правосуддя. А цього в жодному разі не можна допустити.

У центрі уваги реформи мають бути суди першої та апеляційної інстанцій

«Головною метою президентського законопроєкту № 3711 є нагальна необхідність швидкого призначення нових суддів до судів першої та апеляційної інстанцій задля ефективно здійснення правосуддя. З цим погодилась Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія), надавши 9 жовтня 2020 року в цілому схвальний Висновок щодо ухвалення законопроєкту № 3711», – звернув увагу Олексій Маловацький.

«Зокрема, Венеційська комісія у пунктах 24 і 73 Висновку акцентувала на тому, що в центрі уваги реформи мають бути саме суди першої та апеляційної інстанцій, в яких вивільнилась велика кількість суддівських вакансій. Наразі існує потреба швидкого призначення на посади більше ніж 2000 суддів», – зазначив Олексій Маловацький. Він наголосив, що для досягнення цієї мети необхідно якнайшвидше відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та заповнити вакансії в судах, зокрема кандидатами, які успішно пройшли процедуру оцінювання та вже довгий час очікують на призначення.

Неприпустимо, коли реформи слідують за зміною політичної влади в державі – це завдає суттєвої шкоди довірі до судів

Олексій Маловацький розповів, що Венеційська комісія у Висновку визначила ключові принципи судового врядування – логічність, послідовність та визначеність права. Комісія наголосила, що задля дотримання правового порядку в державі нормотворчість має бути зрозумілою, передбаченою, послідовною та узгодженою, а законодавство – сталим. «Також Комісія наголошує, що існує чіткий зв’язок між стабільністю судової системи і її незалежністю, а довіра до судової влади може зростати лише в рамках стабільної системи. Неприпустимо, коли реформи слідують за зміною політичної влади в державі – це завдає суттєвої шкоди довірі до судів в світлі їхньої незалежності та неупередженості», – зазначив він.

Венеційська комісія підтвердила важливість позиції щодо формування ВККСУ, де більшість її складу – представники суддівського корпусу

«За змістом президентського законопроєкту № 3711, говорячи про формування нового складу ВККСУ, Венеційська комісія підтвердила позицію щодо важливості дотримання такого принципу формування цього органу, за яким більшість її складу мають становити представники суддівського корпусу», – сказав заступник Голови ВРП.

Олексій Маловацький наголосив, що у пункті 48 Висновку Комісія застерігає, що при визначенні переможців конкурсу на посаду члена ВККСУ слід дотримуватись європейських стандартів незалежності судової влади та відповідних висновків Консультативної ради європейських суддів. Конкурсна комісія з відбору кандидатів з 16 посад членів ВККСУ має визначити вісім кваліфікованих суддів, доброчесність яких не викликає сумнівів.

За словами Олексія Маловацького, слід зауважити, що аналогічна позиція вже була висловлена Вищою радою правосуддя у консультативному висновку від 26 травня 2020 року щодо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».

«Поряд з цим на важливості дотримання цього ключового принципу наголосили науковці провідних юридичних вищих навчальних закладів країни – Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка та Національного університету «Одеська юридична академія», надавши свої експертні висновки щодо законопроєкту № 3711», – зазначив заступник Голови ВРП.

Олексій Маловацький наголосив: «Фактично у Висновку Венеційської комісії підтримана і попередньо висловлена у консультативних висновках позиція наукової та суддівської спільноти щодо законопроєкту № 3711 в частині тривалості строку повноважень членів створюваної ВККСУ. Так, у пункті 49 Висновку Комісія зосередила увагу, що з метою забезпечення стабільної роботи ВККСУ строк повноважень усіх членів ВККСУ має тривати доти, доки їх не замінять».

Венеційська комісія наголосила на необхідності унормування правового статусу суддів Верховного Суду України та Верховного Суду

Олексій Маловацький акцентував увагу, що іншим важливим аспектом прийняття законопроєкту № 3711, на чому наголошує Венеційська комісія, є необхідність унормування правового статусу суддів Верховного Суду України. Комісія у Висновку окреслила питання переходу суддів Верховного Суду України у штат Верховного Суду та зазначила, що потребу у таких законодавчих змінах визначив Конституційний Суд України у рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Окремо він зазначив, що з цього приводу у пунктах 58–62 Висновку Венеційська комісія, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, зауважила, що в ході реформи 2016 року відбулась лише зміна назви «Верховний Суд України» на «Верховний Суд», натомість новий суд не створювався. «Існування протягом усього часу лише одного суду касаційної інстанції та недопустимість одночасного існування двох паралельних вищих судів, на думку Комісії, є важливим для послідовного продовження прецедентної практики касаційного суду», – уточнив Олексій Маловацький.

Заступник Голови ВРП нагадав, що Венеційська комісія висловила сподівання, що українська влада знайде оптимальний шлях вирішення процедурних проблем, пов’язаних із реєстрацією нової юридичної особи, так, щоб юридично існував єдиний Верховний Суд. «Венеційська комісія дотримується позиції, що оскільки Верховний Суд України не припинив свого існування, ті вісім суддів ВСУ, які наразі перебувають у його штаті, фактично є суддями єдиноіснуючого вищого суду та мають увійти до штату «нового» ВС. Процедури подальшого оцінювання таких суддів ВСУ мають відповідати рішенню Конституційного Суду України», – зауважив Олексій Маловацький.

«Одним із головних аспектів, на якому наголошує у Висновку Венеційська комісія, є необхідність врахування попереднього негативного досвіду в частині наслідків розпуску ВККСУ при незабезпеченні продовження всіх кадрових процедур у судовій владі. У цьому контексті у пункті 36 Висновку, зокрема, Венеційська комісія вказує на те, що переривання процедур, які проводились ВККСУ, негативно вплинуло на доступ громадян до суду», – пояснив Олексій Маловацький.

Наразі в Україні спостерігається найбільший за роки незалежності кадровий голод у судах

Олексій Маловацький наголосив: «Слід розуміти, що вже рік як не здійснює свої повноваження ВККСУ – орган, який має забезпечувати передбачені законом процедури призначення та переведення суддів, проводити конкурси в апеляційні суди. А головне – наразі як ніколи назріла потреба у проведенні масштабного добору у суди першої інстанції, які найбільше потерпають від кадрового голоду. Така вкрай негативна ситуація, що склалась навколо українських судів, стала найбільшою за роки незалежності нашої держави».

На переконання заступника Голови ВРП, наразі головним завданням органів суддівського врядування та зокрема Вищої ради правосуддя є оптимізація процедури добору суддів, забезпечення прозорості, передбачуваності та зрозумілості всіх його етапів. «Саме на цих аспектах має зосередитись сьогодні судова реформа, в якій перш за все зацікавлені люди, які мають право на доступ до правосуддя, а отже, повинні мати можливість ефективно реалізувати своє право на захист у суді в стабільній судовій системі, як це гарантує Основний Закон держави», – зазначив Олексій Маловацький.