На засіданні Комітету зазначалось, що законопроект (реєстр. №8137) спрямований на створення правових умов та законодавче закріплення загальних засад здійснення медіації в Україні; запровадження культури альтернативного вирішення спорів без звернення до формальної системи судочинства шляхом ведення між сторонами толерантних ділових переговорів за допомогою третьої нейтральної сторони - медіатора і напрацювання рішення, яке має виконуватися сторонами добровільно.

Під час обговорення народні депутати звертали увагу на те, що законопроект передбачає запровадити медіацію як позасудовий, швидкий та ефективний спосіб вирішення спорів, для чого встановити допустимість та принципи проведення медіації; вимоги до осіб-медіаторів, порядок їх сертифікації, права та обов´язки сторін медіації, особливості залучення інших учасників медіації; початок, порядок проведення медіації та її припинення; повноваження та відповідальність організацій, що забезпечують проведення медіації; правовий статус об´єднання медіаторів та їх повноваження.

На засіданні зазначалося також, що медіація є гідною альтернативою судовому врегулюванню спорів. Саме завдяки її перевагам, таким як економія часу, взаємоприйнятне рішення, добровільність, гнучкість процедури, можливе швидке та ефективне вирішення спорів. Позитивні наслідки медіації мають також і фінансово-економічний характер, оскільки сторонам при застосуванні цього способу не потрібно витрачати кошти на послуги юристів для підготовки позовних документів, на організацію та проведення судових процесів, а також на представництво інтересів сторін у суді. Крім того, у разі прийняття цього закону, на думку його автора, суттєво зменшиться професійне навантаження на суддів і судові органи.

Народні депутати, підтримуючи ідею законопроекту в цілому, під час обговорення висловили низку зауважень, які будуть враховані під час його доопрацювання до другого читання.

Зокрема, вказувалося на те, що медіацію недоцільно застосовувати у кримінальних справах, а також у спорах, стороною яких є держава, територіальна громада, їх органи, державні та комунальні підприємства, неповнолітні особи, особи з обмеженою дієздатністю, у справах, які стосуються інтересів третіх осіб тощо.

Парламентарії наголошували, що положення законопроекту спрямовані на регламентування лише процедури здійснення медіації, однак низка важливих питань залишилася поза увагою. Зокрема, проектом чітко не врегульоване питання щодо порядку передачі спорів, які перебувають у провадженні державних органів, для проведення процедури медіації.

Крім цього, народні депутати вважають, що в законопроекті не чітко визначено статус організацій, які здійснюють медіацію, зокрема, чи повинні вони бути прибутковими чи неприбутковими.

Також, на думку членів Комітету, більш доцільно запровадити єдину систему сертифікації медіаторів (можливо на базі самоврядної організації медіаторів) з веденням єдиного реєстру сертифікованих медіаторів, а не покладати ці обов‘язки на невизначену кількість організацій, що забезпечують медіацію, як це пропонується у проекті.

http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=278542&cat_id=37486