На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №3062) спрямований на створення законодавчих умов для ефективного виконання Україною міжнародних зобов'язань, взятих відповідно до Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року тощо.

   Проектом закону пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу, які мають на меті забезпечити дотримання вимог статей 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, у тому числі тих, які стосуються особливостей та строків розгляду справи про повернення протиправно вивезеної (переміщеної) та/або утримуваної дитини, яка не досягла шістнадцяти років, до постійного місця проживання в іноземній державі. Зокрема, передбачається визначити, що такі справи розглядаються судом в порядку окремого провадження.

   Під час обговорення зазначалося, що запропоновано доповнити розділ IV новою главою 13, якою встановлюються особливості розгляду судом справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

   Парламентарії акцентували також увагу на тому, що Глава 13 (статтями 290-1 - 290-7) встановлює правила підсудності, визначає зміст заяви та особливості розгляду справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, перелік питань, які вирішує суд, підстави для відмови у поверненні дитини, а також строки розгляду справ судами першої та апеляційної інстанцій.

   Крім того, враховуючи запропоновані зміни до Цивільного процесуального кодексу, пропонується внести зміни до Сімейного кодексу в частині врегулювання ситуацій щодо повернення дитини та розмежування понять "відібрання дитини" та "повернення дитини", до Закону "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та інших.

   На думку членів Комітету, прийняття законопроекту не лише дозволить покращити порядок розгляду судами України справ про забезпечення повернення незаконно переміщених і утримуваних дітей з дотриманням всіх вимог та встановлених цією Конвенцією строків, але й позитивно вплине на виконання Україною міжнародних зобов'язань і сприятиме ефективному захисту прав та інтересів дітей від наслідків їх незаконного переміщення, а передбачена Конвенцією процедура забезпечить їх швидке повернення в державу постійного проживання. Також прийняття законопроекту дозволить удосконалити закони України у сфері міжнародного приватного права та спростити процедуру розшуку дитини під час виконання рішень про відібрання та повернення дитини та удосконалити процедуру стягнення аліментів.